Рідна кров не буває забутою,
Хоч вона і в далеких світах
В дім вертається пам"ятю лютою
І в молитві живе на вустах.
І лягає на серце скорботами,
Що зовсім ще малі дітлахи
За сумними тяжкими турботами
Полетіли у вир, як птахи.
Чи зігріла вас доля, чи зрадила?
Чи плела вам вінки весняні?
Для вас манна із неба не падала,
Не співались пісні голосні.
Заспівай же їм доля весільної.
Рідний краю їм дзвінко заграй, -
Рідна кров, якщо стала ти вільною,
То до мене скоріш завітай.
Рідна кров не буває розлукою,
Хоч вона і в далеких світах,
В дім вертається пам"яттю - мукою
І в молитві живе на вустах
Пам"ять спогади в"яже мотузкою,
Рідна кров, ти приходиш у снах:
Над моєю хатиною - пусткою
Все кружляє сиріткою птах.
(с) Яременко М. П.
Комментариев нет:
Отправить комментарий