Я по зорях тебе впізнаю

Я по зорях тебе впізнаю,

Краю мій, наймиліший у світі,

Над тобою висять самоцвіти - 

Самоцвіти, які я люблю

У них сила небесних глибин,

Що чарує зворушує душу,

Я до них повернутися мушу

До моїх найдорожчих перлин

Я лечу у полоні думок

У обійми полтавської ночі,

Тут зустріну тебе, краю отчий

У віночку сріблястих зірок

Наді мною небесний Едем - 

Божий суд, де немає зітхання.

О як хочеться світла й кохання,

О як душу захоплює щем

Рідний краю, вітрами повій,

Коли буду в далекій дорозі,

Я вже жити без тебе не в змозі,

Ти хоч подихом степу напій..